Геометричні переміщення

Геометричні переміщення відповідають на питання, що означає «дві фігури однакові». Інтуїтивно зрозуміло, що трикутник не змінюється, якщо його зсунути, повернути чи відобразити в дзеркалі, — і саме це формалізують рухи. На НМТ тема майже завжди подана в координатах: дано точку й перетворення, треба назвати координати образу. Тому головне тут — упевнено пам'ятати чотири правила заміни координат.

Рух і рівність фігур

Геометричне переміщення (рух) — перетворення площини, що зберігає відстані між точками. Дві фігури називають рівними, якщо одну можна сумістити з іншою рухом. Основні види рухів: центральна й осьова симетрія, паралельне перенесення, поворот.

Порухай точку й перемикай перетворення:

Оскільки рух зберігає відстані, він автоматично зберігає й усе, що з них випливає: кути, периметри, площі, паралельність. Тому образ квадрата — завжди квадрат такого самого розміру, а не просто «схожа фігура».

Центральна симетрія

Симетрія відносно точки OO (центра) переводить точку AA у таку A′A', що OO — середина відрізка AA′AA'. Відносно початку координат:

(x; y)→(−x; −y).(x;\,y) \to (-x;\,-y).

Центральна симетрія — це те саме, що поворот на 180°180° навколо того самого центра. Фігуру, яка переходить сама в себе за такої симетрії, називають центрально-симетричною: такими є коло, квадрат, ромб, паралелограм і правильний шестикутник — але не рівносторонній трикутник.

Осьова симетрія

Симетрія відносно прямої (осі) — відбиття, як у дзеркалі. Відносно координатних осей:

відносно Ox: (x; y)→(x; −y);відносно Oy: (x; y)→(−x; y).\text{відносно } Ox:\ (x;\,y) \to (x;\,-y); \qquad \text{відносно } Oy:\ (x;\,y) \to (-x;\,y).

Логіка запам'ятовування проста: та координата, що названа в осі, лишається без змін. Відображаючи відносно OxOx, ми рухаємо точку вгору-вниз, тому змінюється yy; відносно OyOy — вліво-вправо, тому змінюється xx.

Приклад 1 — три образи однієї точки

Дано точку A(3; −5)A(3;\,-5). Знайдемо її образи при симетрії відносно OxOx, відносно OyOy і відносно початку координат.

  1. Відносно OxOx — змінюємо знак yy: (3; 5)(3;\,5);
  2. відносно OyOy — змінюємо знак xx: (−3; −5)(-3;\,-5);
  3. відносно початку координат — змінюємо обидва знаки: (−3; 5)(-3;\,5).

Відповідь: (3; 5)(3;\,5), (−3; −5)(-3;\,-5), (−3; 5)(-3;\,5).

Паралельне перенесення

Паралельне перенесення на вектор a⃗(ax; ay)\vec{a}(a_x;\,a_y) зсуває кожну точку на цей вектор:

(x; y)→(x+ax; y+ay).(x;\,y) \to (x + a_x;\,y + a_y).

Це найпростіший рух: координати просто додаються. Важливо стежити за знаками координат вектора — перенесення на a⃗(−3; 2)\vec{a}(-3;\,2) зсуває фігуру вліво й угору.

Приклад 2 — перенесення

Точку B(−2; 4)B(-2;\,4) перенесли на вектор a⃗(5; −7)\vec{a}(5;\,-7). Знайдемо образ.

  1. Додаємо координати: x′=−2+5=3x' = -2 + 5 = 3;
  2. y′=4+(−7)=−3y' = 4 + (-7) = -3.

Відповідь: B′(3; −3)B'(3;\,-3).

Поворот

Поворот навколо точки на кут φ\varphi обертає фігуру. Поворот на 90°90° навколо початку координат:

проти годинникової: (x; y)→(−y; x);за годинниковою: (x; y)→(y; −x).\text{проти годинникової:}\ (x;\,y) \to (-y;\,x); \qquad \text{за годинниковою:}\ (x;\,y) \to (y;\,-x).

Правило легко відновити, якщо забув: координати міняються місцями, і в однієї з них змінюється знак. Яка саме змінює знак — перевіряй на контрольній точці (1; 0)(1;\,0). Проти годинникової стрілки вона має перейти в (0; 1)(0;\,1), тобто на вісь OyOy угору: підставивши у формулу (x; y)→(−y; x)(x;\,y) \to (-y;\,x), дістаємо (0; 1)(0;\,1) ✅.

Приклад 3 — поворот на 90°

Повернемо точку C(2; 5)C(2;\,5) на 90°90° проти годинникової стрілки навколо початку координат.

  1. Застосовуємо правило (x; y)→(−y; x)(x;\,y) \to (-y;\,x);
  2. дістаємо (−5; 2)(-5;\,2).

Перевірка: відстань до початку координат має зберегтися. 22+52=29\sqrt{2^2 + 5^2} = \sqrt{29} і (−5)2+22=29\sqrt{(-5)^2 + 2^2} = \sqrt{29} ✅ — рух зберігає відстані.

Рухи зберігають форму й розмір

Усі ці перетворення — рухи: вони зберігають довжини, кути та площі. Образ фігури завжди рівний самій фігурі (на відміну від подібності, де розмір змінюється).

Типові помилки

  • Плутають осі при осьовій симетрії. Незмінною лишається координата, однойменна з віссю: відносно OxOx зберігається xx.
  • Змінюють лише одну координату при центральній симетрії. Тут змінюють знак обидві.
  • Віднімають координати вектора замість додавання при паралельному перенесенні.
  • Плутають напрям повороту. Проти годинникової стрілки — це «додатний» напрям; перевіряй на точці (1; 0)(1;\,0).
  • Вважають, що рух може змінити розміри фігури. Це вже подібність, а не рух.

Перевір себе

Завдання формату НМТ

Завдання в тому вигляді, як їх дають на національному мультипредметному тесті: вибір однієї відповіді з п’яти (А–Д), установлення відповідності та коротка відповідь десятковим дробом. Там, де є позначка «Прототип», задачу побудовано за типом реального завдання НМТ минулих років; числа в умові щоразу нові.

  • Симетрія точки

    Вибір А–Д · Прототип: НМТ 2025 · зошит 1 · №8

  • Паралельне перенесення

    Вибір А–Д

  • Площа образу при гомотетії

    Коротка відповідь

Приклади розв’язання завдань НМТ

Так розв’язують завдання формату НМТ із цієї теми — по одному прикладу на кожен формат: вибір відповіді, відповідність, коротка відповідь. У розділі «Завдання формату НМТ» числа щоразу нові, а тут кожен крок розписано.

  1. 1Симетрія точки
    Вибір А–Д
    Прототип: НМТ 2025 · зошит 1 · №8
    Знайдіть координати точки, симетричної точці A(6; −5) A(6;\ -5) відносно початку координат..
    • А(−6; 5)(-6;\ 5)
    • Б(−6; −5)(-6;\ -5)
    • В(−5; 6)(-5;\ 6)
    • Г(−4; 3)(-4;\ 3)
    • Д(6; 5)(6;\ 5)
    Центр симетрії — середина відрізка між точкою та її образом.
    Показати розв’язання
    1. 1
      (−6; 5)(-6;\ 5)
    Відповідь: А) (−6; 5) (-6;\ 5)
  2. 2Паралельне перенесення
    Вибір А–Д
    Паралельне перенесення переводить точку A(−5; 2) A(-5;\ 2) у точку B(−2; −2). B(-2;\ -2). У яку точку воно переводить точку C(1; 3)? C(1;\ 3)?
    • А(4; −1)(4;\ -1)
    • Б(−2; −2)(-2;\ -2)
    • В(3; −4)(3;\ -4)
    • Г(−2; 7)(-2;\ 7)
    • Д(−3; 6)(-3;\ 6)
    Перенесення задається вектором AB→. \overrightarrow{AB}.
    Показати розв’язання
    1. 1
      AB→(3; −4)\overrightarrow{AB}(3;\ -4)
    2. 2
      C′(4; −1)C'(4;\ -1)
    Відповідь: А) (4; −1) (4;\ -1)
  3. 3Площа образу при гомотетії
    Коротка відповідь
    Площа фігури дорівнює 12. 12. Знайдіть площу її образу при гомотетії з коефіцієнтом k=3. k = 3.
    При гомотетії площі змінюються в k2 k^2 разів.
    Показати розв’язання
    1. 1
      S′=12⋅(3)2=108S' = 12\cdot(3)^2 = 108
    Відповідь: 108108