Теорема косинусів. Теорема синусів
Ці дві теореми дозволяють розв'язувати будь-які трикутники (не лише прямокутні) — знаходити невідомі сторони й кути.
До цього моменту весь інструментарій працював лише за наявності прямого кута: теорема Піфагора, означення синуса й косинуса через катети. Але на НМТ трикутники здебільшого довільні. Теореми косинусів і синусів знімають це обмеження — разом вони покривають усі випадки, коли трикутник узагалі визначається однозначно. Уся складність зводиться до одного питання: яку з двох теорем брати. Відповідь залежить від того, що саме дано в умові.
Теорема косинусів
Квадрат сторони трикутника дорівнює сумі квадратів двох інших сторін мінус подвоєний добуток цих сторін на косинус кута між ними:
Це узагальнення теореми Піфагора: при маємо , і формула перетворюється на .
Порухай сторони й кут — третя сторона перерахується:
Теорему косинусів зручно використовувати, коли відомо дві сторони й кут між ними (шукаємо третю сторону) або три сторони (шукаємо кут).
Доданок — це «поправка на непрямокутність». Якщо кут гострий, косинус додатний, поправка від'ємна — і сторона виходить коротшою, ніж дала б теорема Піфагора. Якщо ж кут тупий, косинус від'ємний, і сторона виходить довшою. Це зручна перевірка результату на здоровий глузд.
У трикутнику , , а кут між ними . Знайдемо сторону .
- Записуємо теорему косинусів: ;
- підставляємо : ;
- рахуємо: ;
- отже .
Перевірка: кут гострий, тому має бути меншим за — так і є. ✅
Щоб знайти кут за трьома сторонами, формулу переписують так:
Знак результату одразу каже про вид кута: додатний косинус — кут гострий, від'ємний — тупий, нуль — прямий. Тому цією формулою зручно перевіряти, чи є трикутник прямокутним, навіть не обчислюючи самого кута.
Сторони трикутника дорівнюють , , . Знайдемо кут проти найбільшої сторони.
- Підставляємо у формулу: ;
- рахуємо чисельник: ;
- знаменник: , отже ;
- косинус додатний, тож кут гострий: .
Отже, трикутник зі сторонами , , — гострокутний.
Теорема синусів
Сторони трикутника пропорційні синусам протилежних кутів:
де — радіус описаного кола.
Теорему синусів зручно використовувати, коли відомо сторону й два кути або дві сторони й кут проти однієї з них.
Із цієї рівності випливає й корисне якісне правило: проти більшої сторони лежить більший кут. Якщо в умові просять порівняти кути трикутника зі сторонами , і , відповідь можна дати без обчислень — найбільший кут лежить проти сторони .
Друга частина рівності, , — готовий інструмент для задач про описане коло: щоб знайти його радіус, достатньо однієї сторони й протилежного їй кута.
У трикутнику , , сторона . Знайдемо сторону .
- Записуємо теорему синусів: ;
- виражаємо шукану сторону: ;
- підставляємо і : .
Перевірка: кут більший за кут , тому й сторона має бути більшою за . ✅
Як обрати теорему
| Що дано | Яку теорему брати |
|---|---|
| Дві сторони й кут між ними | косинусів (шукаємо третю сторону) |
| Три сторони | косинусів (шукаємо будь-який кут) |
| Сторона й два кути | синусів |
| Дві сторони й кут проти однієї з них | синусів |
Просте правило: якщо серед даних є пара «сторона — протилежний їй кут», працює теорема синусів; якщо такої пари немає — теорема косинусів.
Типові помилки
- Беруть не той кут у теоремі косинусів. У формулі кут — це кут між сторонами і , тобто протилежний стороні . Кут із іншої вершини сюди підставляти не можна.
- Забувають, що результат — це . Як і в теоремі Піфагора, наприкінці треба добути корінь.
- Втрачають знак мінус при тупому куті. Наприклад, , і доданок стає додатним. Якщо тупий кут дав меншу сторону — десь загубився знак.
- Порушують відповідність у теоремі синусів. У кожному відношенні сторона й синус мають стосуватися протилежних одне одному елементів.
- Забувають, що — це діаметр, а не радіус. Якщо в задачі питають , результат теореми синусів треба поділити навпіл.
Перевір себе
Відповіді — одним числом (сторона або кут у градусах, без «°»).