Похідна: означення, таблиця, правила

Похідна вимірює швидкість зміни функції. Для графіка це нахил дотичної, для руху — миттєва швидкість, для будь-якого процесу — темп його зростання чи спадання. На НМТ похідну майже завжди рахують за таблицею й правилами, тому технічна вправність тут важливіша за розуміння границь. Але саме розуміння геометричного змісту дозволяє перевіряти відповідь і не робити грубих помилок.

Означення

Похідною функції ff у точці xx називають границю відношення приросту функції до приросту аргументу, коли той прямує до нуля:

f′(x)=lim⁡Δx→0f(x+Δx)−f(x)Δx.f'(x) = \lim_{\Delta x \to 0}\dfrac{f(x+\Delta x) - f(x)}{\Delta x}.

Процес знаходження похідної називають диференціюванням.

Дріб під границею — це середня швидкість зміни на відрізку завдовжки Δx\Delta x. Спрямовуючи Δx\Delta x до нуля, ми переходимо від середньої швидкості до миттєвої. Ця сама конструкція геометрично перетворює січну на дотичну.

Геометричний зміст

Похідна f′(x0)f'(x_0) дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до графіка функції в точці x0x_0 — тобто тангенсу кута нахилу дотичної. Рухай точку дотику й стеж за нахилом:

Звідси випливає надійна перевірка результату: там, де функція зростає, похідна додатна, де спадає — від'ємна, а в точках «вершин» дорівнює нулю. Якщо для параболи y=x2y = x^2 ти дістав від'ємну похідну при x>0x > 0, десь є помилка.

Таблиця похідних

Похідні елементарних функцій варто знати напам'ять. Скористайся режимом самоперевірки:

Правила диференціювання

Нехай u=u(x)u = u(x), v=v(x)v = v(x) — функції, kk — стала. Кожне правило — окремим рядком:

ПравилоФормулаСловами
Сталий множник(k u)′=k u′(k\,u)' = k\,u'число «виноситься» за похідну
Сума / різниця(u±v)′=u′±v′(u \pm v)' = u' \pm v'диференціюємо почленно
Добуток(uv)′=u′v+uv′(uv)' = u'v + uv'«перша штрих на другу плюс перша на другу штрих»
Частка(uv)′=u′v−uv′v2\left(\dfrac{u}{v}\right)' = \dfrac{u'v - uv'}{v^2}у чисельнику мінус, знизу — квадрат знаменника

Найчастіше на НМТ трапляються степенева формула й правила для суми та сталого множника. Наприклад:

(3x4−5x2+7)′=3⋅4x3−5⋅2x+0=12x3−10x.\left(3x^4 - 5x^2 + 7\right)' = 3\cdot4x^3 - 5\cdot2x + 0 = 12x^3 - 10x.

Похідна многочлена — почленно

Диференціюй кожен доданок окремо: (xn)′=nxn−1(x^n)' = n x^{n-1}, похідна сталого множника виноситься, а похідна вільного члена (сталої) дорівнює нулю.

Зверни увагу на важливу асиметрію: сума й різниця диференціюються почленно, а добуток і частка — ні. Записи (uv)′=u′v′(uv)' = u'v' чи (uv)′=u′v′\left(\dfrac{u}{v}\right)' = \dfrac{u'}{v'} — груба помилка. Перевір на числах: (x⋅x)′=(x2)′=2x(x \cdot x)' = (x^2)' = 2x, тоді як x′⋅x′=1x' \cdot x' = 1.

Приклад 1 — похідна многочлена в точці

Знайдемо f′(2)f'(2) для f(x)=x3−4x2+5x−1f(x) = x^3 - 4x^2 + 5x - 1.

  1. Диференціюємо почленно: f′(x)=3x2−8x+5f'(x) = 3x^2 - 8x + 5;
  2. підставляємо x=2x = 2: 3⋅4−8⋅2+53\cdot4 - 8\cdot2 + 5;
  3. рахуємо: 12−16+5=112 - 16 + 5 = 1.

Відповідь: f′(2)=1f'(2) = 1. Змістовно це означає, що в точці x=2x = 2 дотична до графіка має нахил 11, тобто утворює з віссю OxOx кут 45°45°.

Приклад 2 — правило добутку

Знайдемо похідну функції f(x)=(2x+1)(x2−3)f(x) = (2x + 1)(x^2 - 3).

Спосіб 1 — за правилом добутку. Тут u=2x+1u = 2x+1, v=x2−3v = x^2 - 3, отже u′=2u' = 2, v′=2xv' = 2x:

f′(x)=2(x2−3)+(2x+1)⋅2x=2x2−6+4x2+2x=6x2+2x−6f'(x) = 2(x^2 - 3) + (2x+1)\cdot 2x = 2x^2 - 6 + 4x^2 + 2x = 6x^2 + 2x - 6.

Спосіб 2 — розкрити дужки заздалегідь. f(x)=2x3+x2−6x−3f(x) = 2x^3 + x^2 - 6x - 3, звідки f′(x)=6x2+2x−6f'(x) = 6x^2 + 2x - 6 — той самий результат.

Для многочленів другий спосіб зазвичай швидший і надійніший, тож правило добутку приберігай для випадків, коли розкрити дужки не вийде.

Рівняння дотичної

Дотична до графіка y=f(x)y=f(x) у точці з абсцисою x0x_0 має рівняння:

y=f(x0)+f′(x0) (x−x0).y = f(x_0) + f'(x_0)\,(x - x_0).

Її кутовий коефіцієнт дорівнює f′(x0)f'(x_0). Наприклад, для f(x)=x2f(x)=x^2 у точці x0=3x_0=3: f′(3)=6f'(3)=6, f(3)=9f(3)=9, тож дотична — y=9+6(x−3)=6x−9y = 9 + 6(x-3) = 6x - 9.

Порядок дій тут завжди однаковий: обчислити f(x0)f(x_0), обчислити f′(x0)f'(x_0), підставити у формулу. Найчастіша помилка — підставити у формулу саму функцію f(x)f(x) замість числа f(x0)f(x_0).

Типові помилки

  • Диференціюють добуток почленно. (uv)′≠u′v′(uv)' \ne u'v'.
  • Забувають, що похідна сталої дорівнює нулю — або, навпаки, «диференціюють» сталу в одиницю.
  • Помиляються в степеневій формулі. (xn)′=nxn−1(x^n)' = nx^{n-1}: показник стає множником і зменшується на одиницю.
  • Плутають f′(x)f'(x) і f′(x0)f'(x_0). Перше — функція, друге — число.
  • Втрачають мінус у правилі частки. У чисельнику саме u′v−uv′u'v - uv', і порядок доданків тут важливий.

Перевір себе

Порада щодо вводу

Вираз-відповідь вводь як 12*x^3 - 10*x (зірочку можна пропускати: 12x^3-10x). Перевірка приймає будь-який еквівалентний за значенням запис і будь-який порядок доданків.

Завдання формату НМТ

Завдання в тому вигляді, як їх дають на національному мультипредметному тесті: вибір однієї відповіді з п’яти (А–Д), установлення відповідності та коротка відповідь десятковим дробом. Там, де є позначка «Прототип», задачу побудовано за типом реального завдання НМТ минулих років; числа в умові щоразу нові.

  • Значення похідної в точці

    Вибір А–Д · Прототип: НМТ 2022 · №12

  • Швидкість як похідна

    Вибір А–Д · Прототип: НМТ 2023 · зошит 1 · №12

  • Похідна з тригонометричною функцією

    Вибір А–Д · Прототип: НМТ 2025 · зошит 2 · №12

  • Дотична і похідна

    Коротка відповідь · Прототип: НМТ 2025 · зошит 1 · №19

Приклади розв’язання завдань НМТ

Так розв’язують завдання формату НМТ із цієї теми — по одному прикладу на кожен формат: вибір відповіді, відповідність, коротка відповідь. У розділі «Завдання формату НМТ» числа щоразу нові, а тут кожен крок розписано.

  1. 1Значення похідної в точці
    Вибір А–Д
    Прототип: НМТ 2022 · №12
    Обчисліть значення похідної функції f(x)=4x2−7 f(x) = 4x^2 - 7 у точці x0=1. x_0 = 1.
    • А-8
    • Б1
    • В4
    • Г8
    • Д-3
    (xn)′=nxn−1, (C)′=0.(x^n)' = nx^{n-1},\ (C)' = 0.
    Показати розв’язання
    1. 1
      f′(x)=8xf'(x) = 8x
    2. 2
      f′(1)=8⋅1=8f'(1) = 8\cdot1 = 8
    Відповідь: Г) 8 8
  2. 2Швидкість як похідна
    Вибір А–Д
    Прототип: НМТ 2023 · зошит 1 · №12
    Матеріальна точка рухається прямолінійно за законом x(t)=2t2+4t+7 x(t) = 2t^2 + 4t + 7, де x(t) x(t) — координата точки, t t — час. За якою формулою визначають швидкість v(t) v(t) цієї точки?
    • Аv(t)=4t2+4v(t) = 4t^2 + 4
    • Бv(t)=2t+4v(t) = 2t + 4
    • Вv(t)=4t+11v(t) = 4t + 11
    • Гv(t)=4tv(t) = 4t
    • Дv(t)=4t+4v(t) = 4t + 4
    v(t)=x′(t).v(t) = x'(t).
    Показати розв’язання
    1. 1
      v(t)=x′(t)=4t+4v(t) = x'(t) = 4t + 4
    Відповідь: Д) v(t)=4t+4 v(t) = 4t + 4
  3. 3Дотична і похідна
    Коротка відповідь
    Прототип: НМТ 2025 · зошит 1 · №19
    Дотична, проведена до графіка функції y=f(x) y = f(x) у точці з абсцисою x0=1 x_0 = 1, паралельна прямій y=−0,5x+6. y = -0{,}5x + 6. Обчисліть значення похідної функції g(x)=2x−f(x) g(x) = \dfrac{2}{x} - f(x) у точці x0=1. x_0 = 1.
    Паралельні прямі мають рівні кутові коефіцієнти: f′(x0)=−0,5. f'(x_0) = -0{,}5.
    Показати розв’язання
    1. 1
      g′(x)=−2x2−f′(x)g'(x) = -\dfrac{2}{x^2} - f'(x)
    2. 2
      g′(1)=−21−(−0,5)=−1,5g'(1) = -\dfrac{2}{1} - (-0{,}5) = -1{,}5
    Відповідь: −1,5-1{,}5