Арифметичний квадратний корінь

Квадратний корінь — перша операція в курсі, яка виводить за межі раціональних чисел: 2\sqrt{2} не можна записати жодним дробом. На НМТ корені трапляються всюди — у геометрії (теорема Піфагора), у квадратних рівняннях, у тригонометрії. Тому впевнене володіння перетвореннями з коренями економить час у половині завдань.

Означення

Арифметичним квадратним коренем із невід'ємного числа aa називають таке невід'ємне число, квадрат якого дорівнює aa:

a=b  ⟺  b2=a,b≥0, a≥0.\sqrt{a} = b \iff b^2 = a, \quad b \ge 0, \ a \ge 0.

Наприклад, 25=5\sqrt{25} = 5, бо 52=255^2 = 25. Під коренем не може стояти від'ємне число.

Слово арифметичний тут ключове. Рівняння x2=25x^2 = 25 має два корені, 55 і −5-5, а от запис 25\sqrt{25} позначає лише невід'ємне значення — тобто 55. Це домовленість, яка робить корінь однозначною операцією; саме через неї в розв'язку рівняння доводиться писати x=±25x = \pm\sqrt{25} окремо.

Геометрично a\sqrt{a} — це сторона квадрата площею aa. Порухай повзунок:

Властивості

Для a≥0a \ge 0, b≥0b \ge 0:

ab=a⋅b,ab=ab (b>0).\sqrt{ab} = \sqrt{a} \cdot \sqrt{b}, \qquad \sqrt{\dfrac{a}{b}} = \dfrac{\sqrt{a}}{\sqrt{b}} \ (b > 0).

Зверни увагу, чого в цьому списку немає: кореня із суми. Вираз a+b\sqrt{a + b} не дорівнює a+b\sqrt{a} + \sqrt{b}. Перевірка на числах: 9+16=25=5\sqrt{9 + 16} = \sqrt{25} = 5, тоді як 9+16=3+4=7\sqrt{9} + \sqrt{16} = 3 + 4 = 7. Корінь «дружить» лише з множенням і діленням.

Особливо важлива тотожність із модулем:

a2=∣a∣.\sqrt{a^2} = |a|.

Не забувай про модуль

a2=∣a∣\sqrt{a^2} = |a|, а не просто aa. Наприклад, (−6)2=∣−6∣=6\sqrt{(-6)^2} = |-6| = 6, а не −6-6.

Логіка проста: корінь за означенням невід'ємний, а aa може бути від'ємним. Модуль і «виправляє» знак. Якщо ж з умови відомо, що a≥0a \ge 0, модуль можна зняти: a2=a\sqrt{a^2} = a.

Винесення множника з-під кореня

Якщо під коренем є квадратний множник, його виносять назовні:

72=36⋅2=36⋅2=62.\sqrt{72} = \sqrt{36 \cdot 2} = \sqrt{36} \cdot \sqrt{2} = 6\sqrt{2}.

Обери число й простеж розкладку:

Як шукати

Знайди найбільший квадратний дільник числа під коренем (4,9,16,25,36,…4, 9, 16, 25, 36, \dots) і винеси його корінь назовні.

Якщо найбільший квадратний дільник знайти не вдається одразу, розкладай поступово: 72=4⋅18=218=29⋅2=2⋅32=62\sqrt{72} = \sqrt{4 \cdot 18} = 2\sqrt{18} = 2\sqrt{9 \cdot 2} = 2 \cdot 3\sqrt{2} = 6\sqrt{2}. Результат той самий, просто кроків більше.

Приклад 1 — дії з коренями

Спростимо вираз 50+18−8\sqrt{50} + \sqrt{18} - \sqrt{8}.

  1. Виносимо множники: 50=25⋅2=52\sqrt{50} = \sqrt{25 \cdot 2} = 5\sqrt{2};
  2. 18=9⋅2=32\sqrt{18} = \sqrt{9 \cdot 2} = 3\sqrt{2};
  3. 8=4⋅2=22\sqrt{8} = \sqrt{4 \cdot 2} = 2\sqrt{2};
  4. тепер усі доданки містять 2\sqrt{2} — зводимо подібні: 52+32−22=625\sqrt{2} + 3\sqrt{2} - 2\sqrt{2} = 6\sqrt{2}.

Відповідь: 626\sqrt{2}. Ключова ідея: додавати корені можна лише тоді, коли підкореневі вирази однакові — тоді 2\sqrt{2} поводиться як звичайна змінна.

Звільнення від ірраціональності

Щоб прибрати корінь зі знаменника, множать чисельник і знаменник на цей корінь:

12=1⋅22⋅2=22.\dfrac{1}{\sqrt{2}} = \dfrac{1 \cdot \sqrt{2}}{\sqrt{2} \cdot \sqrt{2}} = \dfrac{\sqrt{2}}{2}.

Прийом ґрунтується на основній властивості дробу: множимо на 22\dfrac{\sqrt{2}}{\sqrt{2}}, тобто на одиницю, тому значення не змінюється. У знаменнику ж корінь зникає, бо 2⋅2=2\sqrt{2}\cdot\sqrt{2} = 2.

Якщо в знаменнику стоїть сума з коренем, множать на спряжений вираз — той самий, але з протилежним знаком:

13+2=3−2(3+2)(3−2)=3−29−2=3−27.\dfrac{1}{3 + \sqrt{2}} = \dfrac{3 - \sqrt{2}}{(3 + \sqrt{2})(3 - \sqrt{2})} = \dfrac{3 - \sqrt{2}}{9 - 2} = \dfrac{3 - \sqrt{2}}{7}.

Приклад 2 — корінь із квадрата

Обчислимо (3−π)2\sqrt{(3 - \pi)^2}.

  1. За тотожністю a2=∣a∣\sqrt{a^2} = |a| маємо ∣3−π∣|3 - \pi|;
  2. оскільки π≈3,14>3\pi \approx 3{,}14 > 3, вираз 3−π3 - \pi від'ємний;
  3. модуль від'ємного числа змінює знак: ∣3−π∣=π−3|3 - \pi| = \pi - 3.

Відповідь: π−3\pi - 3. Механічне «скорочення» кореня й квадрата дало б хибну від'ємну відповідь 3−π3 - \pi.

Типові помилки

  • Забувають модуль у a2\sqrt{a^2}. Особливо коли під коренем стоїть вираз, знак якого невідомий.
  • Розбивають корінь із суми. a+b≠a+b\sqrt{a + b} \ne \sqrt{a} + \sqrt{b}.
  • Додають корені з різними підкореневими виразами. 2+3\sqrt{2} + \sqrt{3} спростити не можна.
  • Виносять не найбільший квадратний множник і зупиняються на півдорозі: 72=218\sqrt{72} = 2\sqrt{18} — це ще не кінець.
  • Вважають, що a\sqrt{a} може бути від'ємним. Арифметичний корінь завжди ≥0\ge 0.

Перевір себе

Порада щодо вводу

Корінь можна вводити як sqrt(2) або символом √2. Множник перед коренем — через зірочку або без: 5*sqrt(2) = 5√2. Перевірка приймає будь-який рівний за значенням запис.

Завдання формату НМТ

Завдання в тому вигляді, як їх дають на національному мультипредметному тесті: вибір однієї відповіді з п’яти (А–Д), установлення відповідності та коротка відповідь десятковим дробом. Там, де є позначка «Прототип», задачу побудовано за типом реального завдання НМТ минулих років; числа в умові щоразу нові.

  • Значення виразу з коренем

    Вибір А–Д · Прототип: НМТ 2024 · зошит 2 · №9

  • Порівняння коренів

    Вибір А–Д

  • Відповідність: вираз з коренем ↔ рівний вираз

    Відповідність · Прототип: НМТ 2023 · зошит 2 · №17

  • Квадрат різниці коренів

    Коротка відповідь

Приклади розв’язання завдань НМТ

Так розв’язують завдання формату НМТ із цієї теми — по одному прикладу на кожен формат: вибір відповіді, відповідність, коротка відповідь. У розділі «Завдання формату НМТ» числа щоразу нові, а тут кожен крок розписано.

  1. 1Значення виразу з коренем
    Вибір А–Д
    Прототип: НМТ 2024 · зошит 2 · №9
    Обчисліть значення виразу 6m+m+m 6\sqrt{m+m+m}, якщо m=112. m = \dfrac{1}{12}.
    • А11
    • Б32\dfrac{3}{2}
    • В99
    • Г1212
    • Д33
    Спершу додайте: m+m+m=3m. m+m+m = 3m.
    Показати розв’язання
    1. 1
      3m=312=143m = \dfrac{3}{12} = \dfrac{1}{4}
    2. 2
      614=6⋅12=36\sqrt{\dfrac{1}{4}} = 6\cdot\dfrac{1}{2} = 3
    Відповідь: Д) 3 3
  2. 2Відповідність: вираз з коренем ↔ рівний вираз
    Відповідність
    Прототип: НМТ 2023 · зошит 2 · №17
    Установіть відповідність між виразом (1–3) та рівним йому виразом (А–Д).
    А11
    Б77
    В252\sqrt{5}
    Г5+2\sqrt{5}+2
    Д5−2\sqrt{5}-2
    • 1.(5−2)(5+2)(\sqrt{5}-2)(\sqrt{5}+2)
    • 2.∣2−5∣|2-\sqrt{5}|
    • 3.15−2\dfrac{1}{\sqrt{5}-2}
    Позбудьтеся ірраціональності в знаменнику (домножте на спряжений вираз) і згадайте: ∣a∣≥0. |a| \ge 0.
    Показати розв’язання
    1. 1
      1 — А: 5−4=1 5-4 = 1
    2. 2
      2 — Д: 5>2⇒∣2−5∣=5−2 \sqrt{5} > 2 \Rightarrow |2-\sqrt{5}| = \sqrt{5}-2
    3. 3
      3 — Г: 5+25−4=5+2 \dfrac{\sqrt{5}+2}{5-4} = \sqrt{5}+2
    Відповідь:
    • 1 — А: (5−2)(5+2)  →  1 (\sqrt{5}-2)(\sqrt{5}+2) \;\to\; 1
    • 2 — Д: ∣2−5∣  →  5−2 |2-\sqrt{5}| \;\to\; \sqrt{5}-2
    • 3 — Г: 15−2  →  5+2 \dfrac{1}{\sqrt{5}-2} \;\to\; \sqrt{5}+2
  3. 3Квадрат різниці коренів
    Коротка відповідь
    Обчисліть значення виразу (7−15)2+2105. \left(\sqrt{7}-\sqrt{15}\right)^2+2\sqrt{105}.
    (x−y)2=x2−2xy+y2; 7⋅15=105.(x-y)^2 = x^2-2xy+y^2;\ \sqrt{7}\cdot\sqrt{15} = \sqrt{105}.
    Показати розв’язання
    1. 1
      7−2105+15+2105=227-2\sqrt{105}+15+2\sqrt{105} = 22
    Відповідь: 2222