Логарифмічна функція. Логарифмічні нерівності

Логарифмічні рівняння й нерівності — одна з тих тем НМТ, де більшість помилок трапляється не в обчисленнях, а в неуважності: правильно знайдений корінь виявляється стороннім, а знак нерівності «забувають» розвернути. Причина в обох випадках одна — не врахували, як влаштована сама логарифмічна функція. Тому починаємо не з прийомів розв'язування, а з двох її властивостей, від яких залежить усе інше: області визначення й монотонності.

Монотонність і ОДЗ

Логарифмічна функція y=log⁡axy = \log_a x означена лише для x>0x > 0 (це її область визначення). Причина проста: log⁡ax\log_a x — це показник степеня, до якого треба піднести основу aa, щоб дістати xx. Додатне число aa у будь-якому степені лишається додатним, тому від'ємного чи нульового xx отримати неможливо — логарифма від такого числа просто не існує.

Основа теж не будь-яка: a>0a > 0 і a≠1a \ne 1. Одиниця виключена з тієї ж причини — 1c=11^c = 1 за будь-якого cc, тож рівняння 1c=x1^c = x не має розв'язку ні для якого x≠1x \ne 1.

Друга ключова властивість — функція строго монотонна, і напрям залежить від основи:

  • при a>1a > 1 — зростає;
  • при 0<a<10 < a < 1 — спадає.

Саме монотонність дає змогу переходити від логарифмів до їхніх аргументів. Строго монотонна функція набуває кожного значення рівно один раз, тому з рівності логарифмів обов'язково випливає рівність аргументів:

log⁡af(x)=log⁡ag(x)  ⟺  f(x)=g(x)(f(x)>0, g(x)>0).\log_a f(x) = \log_a g(x) \iff f(x) = g(x) \quad (f(x) > 0,\ g(x) > 0).

Якби функція не була монотонною, такий перехід був би незаконним — різні аргументи могли б давати однакове значення логарифма.

Логарифмічні рівняння

Найпростіше рівняння log⁡ax=c\log_a x = c розв'язують за означенням:

log⁡ax=c  ⟺  x=ac(x>0).\log_a x = c \iff x = a^c \quad (x > 0).

Для рівняння з виразом усередині, log⁡af(x)=c\log_a f(x) = c, схема та сама: спершу знаходять f(x)=acf(x) = a^c, розв'язують здобуте рівняння, а потім перевіряють ОДЗ (f(x)>0f(x) > 0).

Приклад 1 — рівняння за означенням

Розв'яжемо log⁡2x=3\log_2 x = 3.

  1. За означенням логарифма переходимо до степеня: x=23x = 2^3;
  2. обчислюємо: x=8x = 8;
  3. перевіряємо ОДЗ: 8>08 > 0 — корінь підходить.

Відповідь: x=8x = 8.

Приклад 2 — коли з'являється сторонній корінь

Розв'яжемо log⁡3(x2−2x)=1\log_3 (x^2 - 2x) = 1.

  1. За означенням: x2−2x=31=3x^2 - 2x = 3^1 = 3;
  2. зводимо до квадратного рівняння: x2−2x−3=0x^2 - 2x - 3 = 0;
  3. за теоремою Вієта корені x1=3x_1 = 3, x2=−1x_2 = -1;
  4. перевіряємо ОДЗ, тобто умову x2−2x>0x^2 - 2x > 0:
    • для x=3x = 3: 9−6=3>09 - 6 = 3 > 0 — підходить;
    • для x=−1x = -1: 1+2=3>01 + 2 = 3 > 0 — теж підходить.

Відповідь: x=−1x = -1 або x=3x = 3. Зверни увагу: від'ємний корінь тут не сторонній — під логарифмом стоїть не сам xx, а вираз x2−2xx^2 - 2x, і він додатний. Відкидати корінь лише за те, що він від'ємний, — типова помилка.

Область визначення — завжди перша

Перш ніж розв'язувати логарифмічне рівняння чи нерівність, знайди ОДЗ: усі вирази під логарифмами мають бути додатними. Корені, що не входять в ОДЗ, — сторонні.

Логарифмічні нерівності

Переходячи від log⁡ax≶c\log_a x \lessgtr c до xx, напрям знака залежить від основи (і завжди пам'ятаємо про x>0x > 0):

a>1: log⁡ax>c  ⟺  x>ac(знак зберігається);a > 1:\ \log_a x > c \iff x > a^c \quad (\text{знак зберігається});

0<a<1: log⁡ax>c  ⟺  0<x<ac(знак змінюється).0 < a < 1:\ \log_a x > c \iff 0 < x < a^c \quad (\text{знак змінюється}).

Чому змінюється знак

При основі 0<a<10 < a < 1 функція спадає: більшому логарифму відповідає менший аргумент. Тому нерівність «розвертається», а умова x>0x>0 дає нижню межу.

Зверни увагу на важливу різницю між двома випадками. При a>1a > 1 умова x>acx > a^c уже сильніша за x>0x > 0 (адже ac>0a^c > 0), тож ОДЗ виконується автоматично. А при 0<a<10 < a < 1 нерівність дає лише верхню межу, і нижню доводиться дописувати з ОДЗ окремо — звідси подвійна нерівність 0<x<ac0 < x < a^c. Саме тут найчастіше втрачають половину відповіді.

Приклад 3 — основа більша за одиницю

Розв'яжемо log⁡2(x−1)>3\log_2 (x - 1) > 3.

  1. ОДЗ: x−1>0x - 1 > 0, тобто x>1x > 1;
  2. основа 2>12 > 1, функція зростає — знак зберігаємо: x−1>23=8x - 1 > 2^3 = 8;
  3. звідси x>9x > 9;
  4. перетинаємо з ОДЗ: умова x>9x > 9 сильніша за x>1x > 1, тож вона й лишається.

Відповідь: x∈(9; +∞)x \in (9;\ +\infty).

Приклад 4 — основа менша за одиницю

Розв'яжемо log⁡0,5x≥−2\log_{0{,}5} x \ge -2.

  1. ОДЗ: x>0x > 0;
  2. основа 0,5<10{,}5 < 1, функція спадає — знак розвертаємо: x≤(0,5)−2x \le (0{,}5)^{-2};
  3. обчислюємо степінь: (0,5)−2=(12)−2=22=4(0{,}5)^{-2} = \left(\dfrac{1}{2}\right)^{-2} = 2^2 = 4, отже x≤4x \le 4;
  4. об'єднуємо з ОДЗ: 0<x≤40 < x \le 4.

Відповідь: x∈(0; 4]x \in (0;\ 4]. Якби ми забули про ОДЗ, відповідь x≤4x \le 4 помилково включала б усі від'ємні числа й нуль.

Типові помилки

  • Не розвернули знак при основі, меншій за одиницю. Перед тим як прибирати логарифм у нерівності, завжди дивись на основу. Якщо не пам'ятаєш правило — підстав будь-яке число й перевір: log⁡0,58=−3\log_{0{,}5} 8 = -3, а log⁡0,52=−1\log_{0{,}5} 2 = -1; більшому аргументу відповідає менший логарифм, отже функція спадає.
  • Забули ОДЗ у відповіді. Особливо при спадній основі, де ОДЗ дає нижню межу проміжку. Корисна звичка — виписувати ОДЗ першим рядком, ще до перетворень.
  • Відкидають від'ємні корені «за звичкою». Умова x>0x > 0 стосується не змінної, а виразу під логарифмом. Якщо там стоїть x2−2xx^2 - 2x чи 3−x3 - x, від'ємний xx цілком може бути правильною відповіддю (див. приклад 2).
  • Плутають ОДЗ основи й аргументу. Якщо основа теж містить змінну, до умов додаються ще дві: основа має бути додатною й не дорівнювати одиниці.
  • Втрачають розв'язки при переході до аргументів у нерівності виду log⁡af(x)>log⁡ag(x)\log_a f(x) > \log_a g(x). Тут ОДЗ треба вимагати для обох виразів, а не лише для того, що виявився меншим.

Перевір себе

Завдання формату НМТ

Завдання в тому вигляді, як їх дають на національному мультипредметному тесті: вибір однієї відповіді з п’яти (А–Д), установлення відповідності та коротка відповідь десятковим дробом. Там, де є позначка «Прототип», задачу побудовано за типом реального завдання НМТ минулих років; числа в умові щоразу нові.

  • Логарифмічна нерівність з однаковими основами

    Вибір А–Д · Прототип: НМТ 2023 · зошит 2 · №15

  • Логарифмічна нерівність із числом

    Вибір А–Д · Прототип: НМТ 2025 · зошит 2 · №14

  • Кількість цілих розв’язків логарифмічної нерівності

    Коротка відповідь

Приклади розв’язання завдань НМТ

Так розв’язують завдання формату НМТ із цієї теми — по одному прикладу на кожен формат: вибір відповіді, відповідність, коротка відповідь. У розділі «Завдання формату НМТ» числа щоразу нові, а тут кожен крок розписано.

  1. 1Логарифмічна нерівність з однаковими основами
    Вибір А–Д
    Прототип: НМТ 2023 · зошит 2 · №15
    Розв’яжіть нерівність log⁡13(x−3)>log⁡131. \log_{\frac{1}{3}}(x - 3) > \log_{\frac{1}{3}} 1.
    • А(3; +∞)(3;\ +\infty)
    • Б(2; 4)(2;\ 4)
    • В(−∞; 4)(-\infty;\ 4)
    • Г(4; +∞)(4;\ +\infty)
    • Д(3; 4)(3;\ 4)
    Урахуйте область визначення x−3>0 x - 3 > 0 і те, що при основі, меншій за 1, знак нерівності змінюється.
    Показати розв’язання
    1. 1
      0<x−3<1⇒3<x<40 < x - 3 < 1 \Rightarrow 3 < x < 4
    Відповідь: Д) (3; 4) (3;\ 4)
  2. 2Логарифмічна нерівність із числом
    Вибір А–Д
    Прототип: НМТ 2025 · зошит 2 · №14
    Розв’яжіть нерівність log⁡2(−5−2x)>2. \log_{2}(-5 - 2x) > 2.
    • А(−4,5; −2,5)(-4{,}5;\ -2{,}5)
    • Б(−2,5; +∞)(-2{,}5;\ +\infty)
    • В(−∞; −2,5)(-\infty;\ -2{,}5)
    • Г(−4,5; +∞)(-4{,}5;\ +\infty)
    • Д(−∞; −4,5)(-\infty;\ -4{,}5)
    2=log⁡242 = \log_{2} 4; не забудьте про умову −5−2x>0. -5 - 2x > 0.
    Показати розв’язання
    1. 1
      −5−2x>4⇒x<−4,5-5 - 2x > 4 \Rightarrow x < -4{,}5
    Відповідь: Д) (−∞; −4,5) (-\infty;\ -4{,}5)
  3. 3Кількість цілих розв’язків логарифмічної нерівності
    Коротка відповідь
    Скільки цілих розв’язків має нерівність log⁡12(x+1)≥−3 ? \log_{\frac{1}{2}}(x + 1) \ge -3\,?
    Перейдіть до нерівності для аргументу й не забудьте, що він має бути додатним.
    Показати розв’язання
    1. 1
      0<x+1≤8⇒−1<x≤70 < x + 1 \le 8 \Rightarrow -1 < x \le 7; цілих чисел: 8 8
    Відповідь: 88