Координати і вектори на площині

Координатний метод переводить геометрію в алгебру: точки стають парами чисел, відрізки — різницями, а питання про перпендикулярність — рівнянням. Це найнадійніший спосіб розв'язувати геометричні задачі на НМТ, бо він майже не залежить від акуратності рисунка. Вектори додають до цього ще один шар — вони кодують не лише довжину, а й напрям.

Координати точок

У прямокутній системі координат кожна точка задається парою чисел (x; y)(x;\,y). Для двох точок A(x1;y1)A(x_1;y_1) і B(x2;y2)B(x_2;y_2):

d=AB=(x2−x1)2+(y2−y1)2,M=(x1+x22; y1+y22),d = AB = \sqrt{(x_2-x_1)^2 + (y_2-y_1)^2}, \qquad M = \left(\dfrac{x_1+x_2}{2};\ \dfrac{y_1+y_2}{2}\right),

де dd — відстань між точками, а MM — середина відрізка ABAB.

AB

A(−3;−1), B(1;2)A(-3;-1), \ B(1;2)

Відстань: d=(4)2+(3)2=5d = \sqrt{(4)^2+(3)^2} = 5

Середина: (−1; 0.50)\left(-1;\ 0.50\right)

M=(x1+x22;y1+y22)M=\left(\tfrac{x_1+x_2}{2};\tfrac{y_1+y_2}{2}\right)
xA-3
yA-1
xB1
yB2

Формула відстані — це теорема Піфагора в координатах: різниці x2−x1x_2 - x_1 і y2−y1y_2 - y_1 є катетами прямокутного трикутника, а сам відрізок ABAB — його гіпотенузою. Тому в різницях порядок не важливий: вони однаково підносяться до квадрата.

А от середина відрізка — це середнє арифметичне координат, тут ніяких квадратів немає. Плутати ці дві формули — типова помилка.

Приклад 1 — відстань і середина

Дано точки A(1; 2)A(1;\,2) і B(7; 10)B(7;\,10). Знайдемо відстань між ними й середину відрізка.

  1. Різниці координат: 7−1=67 - 1 = 6 і 10−2=810 - 2 = 8;
  2. відстань: d=62+82=100=10d = \sqrt{6^2 + 8^2} = \sqrt{100} = 10;
  3. середина: M(1+72; 2+102)=M(4; 6)M\left(\dfrac{1+7}{2};\ \dfrac{2+10}{2}\right) = M(4;\,6).

Відповідь: d=10d = 10, M(4; 6)M(4;\,6). Знову спрацювала трійка (6,8,10)(6, 8, 10).

Вектори

Вектор AB⃗\vec{AB} має координати (x2−x1; y2−y1)(x_2-x_1;\,y_2-y_1) — різниці координат кінця й початку. Модуль (довжина) вектора a⃗(x;y)\vec{a}(x;y):

∣a⃗∣=x2+y2.|\vec{a}| = \sqrt{x^2 + y^2}.

Дії з векторами виконують покоординатно:

a⃗±b⃗=(x1±x2; y1±y2),ka⃗=(kx; ky).\vec{a} \pm \vec{b} = (x_1 \pm x_2;\ y_1 \pm y_2), \qquad k\vec{a} = (kx;\ ky).

a⃗(3;1), ∣a⃗∣≈3.16\vec{a}(3;1), \ |\vec{a}| \approx 3.16

b⃗(−1;3), ∣b⃗∣≈3.16\vec{b}(-1;3), \ |\vec{b}| \approx 3.16

a⃗+b⃗=(2;4)\vec{a}+\vec{b} = (2;4)

a⃗⋅b⃗=0\vec{a}\cdot\vec{b} = 0

ax3
ay1
bx-1
by3

Порядок «кінець мінус початок» принциповий: вектори AB⃗\vec{AB} і BA⃗\vec{BA} мають протилежні координати, бо це той самий відрізок, пройдений у різні боки. Довжина ж у них однакова.

Скалярний добуток

Скалярний добуток двох векторів — число:

a⃗⋅b⃗=x1x2+y1y2=∣a⃗∣ ∣b⃗∣cos⁡φ,\vec{a}\cdot\vec{b} = x_1 x_2 + y_1 y_2 = |\vec{a}|\,|\vec{b}|\cos\varphi,

де φ\varphi — кут між векторами. Звідси зручний критерій перпендикулярності:

a⃗⊥b⃗  ⟺  a⃗⋅b⃗=0.\vec{a} \perp \vec{b} \iff \vec{a}\cdot\vec{b} = 0.

Результат скалярного добутку — саме число, а не вектор. Його знак одразу каже про кут: додатний — кут гострий, від'ємний — тупий, нуль — прямий. Це дозволяє визначати вид кута, взагалі не обчислюючи його.

Друга форма запису дає й спосіб знайти сам кут:

cos⁡φ=x1x2+y1y2∣a⃗∣⋅∣b⃗∣.\cos\varphi = \dfrac{x_1 x_2 + y_1 y_2}{|\vec{a}|\cdot|\vec{b}|}.

Приклад 2 — скалярний добуток і кут

Дано вектори a⃗(3; 4)\vec{a}(3;\,4) і b⃗(−4; 3)\vec{b}(-4;\,3). Знайдемо їхній скалярний добуток і з'ясуємо, чи перпендикулярні вони.

  1. Скалярний добуток: 3⋅(−4)+4⋅3=−12+12=03 \cdot (-4) + 4 \cdot 3 = -12 + 12 = 0;
  2. добуток дорівнює нулю, отже вектори перпендикулярні.

Відповідь: a⃗⋅b⃗=0\vec{a} \cdot \vec{b} = 0, вектори перпендикулярні. Зауваж: обидва мають однакову довжину 9+16=5\sqrt{9+16} = 5 — це той самий вектор, повернутий на 90°90°.

Колінеарність

Вектори a⃗(x1;y1)\vec{a}(x_1;y_1) і b⃗(x2;y2)\vec{b}(x_2;y_2) колінеарні (паралельні), якщо їхні координати пропорційні, тобто

x1y2−y1x2=0.x_1 y_2 - y_1 x_2 = 0.

bacyx

a(2; 1) і b(4; 2) лежать на одній прямій (b = 2a) — колінеарні:

x₁y₂ − y₁x₂ = 2·2 − 1·4 = 0 ✓

c(−1; 3) не лежить на цій прямій — не колінеарний:

2·3 − 1·(−1) = 7 ≠ 0

Швидка перевірка

Колінеарність зручно перевіряти через «навхрест»: x1y2=y1x2x_1 y_2 = y_1 x_2. Якщо рівність виконується — вектори колінеарні (лежать на паралельних прямих).

Дві умови теми зручно тримати поруч, бо їх легко переплутати:

ПитанняУмоваЩо обчислюємо
Перпендикулярні?x1x2+y1y2=0x_1 x_2 + y_1 y_2 = 0добуток «однойменних», сума
Колінеарні?x1y2−y1x2=0x_1 y_2 - y_1 x_2 = 0добуток «навхрест», різниця
Приклад 3 — колінеарність

Чи колінеарні вектори a⃗(2; 6)\vec{a}(2;\,6) і b⃗(5; 15)\vec{b}(5;\,15)?

  1. Перевіряємо навхрест: 2⋅15−6⋅52 \cdot 15 - 6 \cdot 5;
  2. рахуємо: 30−30=030 - 30 = 0.

Відповідь: так, колінеарні. Справді, b⃗=2,5 a⃗\vec{b} = 2{,}5\,\vec{a} — один вектор є кратним іншому.

Типові помилки

  • Плутають формули відстані й середини. У відстані — різниці й корінь, у середині — суми й ділення на два.
  • Беруть координати вектора як «початок мінус кінець». Правило одне: кінець мінус початок.
  • Плутають умови перпендикулярності й колінеарності. Перша — сума добутків однойменних координат, друга — різниця «навхрест».
  • Вважають скалярний добуток вектором. Це число, і питання «які його координати» не має сенсу.
  • Забувають корінь у модулі вектора. Вираз x2+y2x^2 + y^2 — це квадрат довжини.

Перевір себе

Відстань між точками
Знайдіть відстань між точками A(4;6) A(4;6) і B(10;−2). B(10;-2).
Модуль вектора
Знайдіть модуль вектора a⃗(−9;−12). \vec{a}(-9;-12).
Скалярний добуток
Знайдіть скалярний добуток a⃗(1;6)⋅b⃗(−6;−5). \vec{a}(1;6) \cdot \vec{b}(-6;-5).
Колінеарність векторів
Чи колінеарні вектори a⃗(4;−4) \vec{a}(4;-4) і b⃗(−8;8)? \vec{b}(-8;8)?

Завдання формату НМТ

Як на іспиті: числа в умові щоразу нові, «Прототип» — тип реального завдання НМТ.

Координати середини відрізка
Вибір А–Д
Знайдіть координати середини відрізка AB AB, якщо A(−4; 5), B(−8; 3). A(-4;\ 5),\ B(-8;\ 3).
Довжина вектора
Вибір А–Д
Знайдіть довжину вектора a⃗(8; 15). \vec{a}(8;\ 15).
Перпендикулярні вектори
Вибір А–Д
За якого значення m m вектори a⃗(2; m) \vec{a}(2;\ m) і b⃗(3; 3) \vec{b}(3;\ 3) перпендикулярні?
Відстань між точками
Коротка відповідь
Знайдіть відстань між точками A(0; 5) A(0;\ 5) і B(−8; −10). B(-8;\ -10).

Приклади розв’язання завдань НМТ

По одному завданню на кожен формат — з покроковим розв’язанням.

  1. 1Координати середини відрізка
    Вибір А–Д
    Знайдіть координати середини відрізка AB AB, якщо A(9; −5), B(1; −3). A(9;\ -5),\ B(1;\ -3).
    • А(10; −8)(10;\ -8)
    • Б(−4; 5)(-4;\ 5)
    • В(4; −1)(4;\ -1)
    • Г(5; −4)(5;\ -4)
    • Д(−4; 1)(-4;\ 1)
    M(x1+x22; y1+y22).M\left(\dfrac{x_1 + x_2}{2};\ \dfrac{y_1 + y_2}{2}\right).
    Показати розв’язання
    1. 1
      M(9+12; −5+(−3)2)=(5; −4)M\left(\dfrac{9 + 1}{2};\ \dfrac{-5 + (-3)}{2}\right) = (5;\ -4)
    Відповідь: Г) (5; −4) (5;\ -4)
  2. 2Довжина вектора
    Вибір А–Д
    Знайдіть довжину вектора a⃗(3; 4). \vec{a}(3;\ 4).
    • А7
    • Б5
    • В25
    • Г2
    • Д1
    ∣a⃗∣=x2+y2.|\vec{a}| = \sqrt{x^2 + y^2}.
    Показати розв’язання
    1. 1
      ∣a⃗∣=32+42=25=5|\vec{a}| = \sqrt{3^2 + 4^2} = \sqrt{25} = 5
    Відповідь: Б) 5 5
  3. 3Відстань між точками
    Коротка відповідь
    Знайдіть відстань між точками A(−2; −2) A(-2;\ -2) і B(3; −14). B(3;\ -14).
    AB=(x2−x1)2+(y2−y1)2.AB = \sqrt{(x_2 - x_1)^2 + (y_2 - y_1)^2}.
    Показати розв’язання
    1. 1
      AB=25+144=13AB = \sqrt{25 + 144} = 13
    Відповідь: 1313