Квадратні нерівності. Метод інтервалів
Квадратна нерівність — це перший випадок, коли відповіддю стає не одне число й навіть не один проміжок, а їх об'єднання. Ключ до теми не алгебраїчний, а графічний: щойно ти уявляєш параболу й бачиш, де вона вище або нижче осі, відповідь читається з малюнка за кілька секунд. Метод інтервалів узагальнює цей самий підхід на добутки будь-якої кількості множників.
Знак квадратного тричлена
Розв'язати квадратну нерівність означає знайти всі , при яких тричлен додатний (або від'ємний). Ключ — графік параболи :
- якщо , вітки напрямлені вгору;
- якщо , вітки напрямлені вниз;
- корені (нулі тричлена) — точки перетину з віссю .
Між коренями і поза ними тричлен має різні знаки. Порухай корені й зміни знак нерівності:
Якщо і є два корені , то: між коренями , а — поза ними .
Ці два випадки легко запам'ятати одним образом: парабола з вітками вгору «провисає» під віссю саме між коренями. Тому знак «менше» дає один проміжок (між коренями), а знак «більше» — два промені. Якщо у твоїй відповіді вийшло навпаки, перевір напрям віток.
Розв'яжемо .
- Знаходимо нулі тричлена: , за теоремою Вієта , ;
- старший коефіцієнт — вітки вгору;
- знак «більше» означає «парабола вище осі», тобто поза коренями;
- записуємо відповідь: .
Перевірка: візьмемо (з відповіді): ✅. Візьмемо (не з відповіді): — хибно ✅.
Метод інтервалів
Для добутку кількох множників зручний метод інтервалів:
- Знаходимо корені й позначаємо їх на числовій прямій — вони ділять її на проміжки.
- У найправішому проміжку добуток додатний (усі дужки додатні).
- При переході через кожен простий корінь знак чергується.
- Вибираємо проміжки з потрібним знаком.
Крок 2 має просте пояснення: якщо взяти дуже велике , більше за всі корені, то кожна дужка додатна, отже й увесь добуток додатний. Далі рухаємося справа наліво: переходячи через корінь, рівно одна дужка змінює знак — тому змінюється й знак усього добутку.
Чергування працює лише для простих коренів. Якщо множник входить у парному степені, наприклад , то при переході через знак не змінюється: вираз дає послідовність знаків «−, −, +», а не «−, +, −». Причина в тому, що квадрат невід'ємний завжди й знака добутку не псує.
Розв'яжемо .
- Корені: , , — вони ділять пряму на чотири проміжки;
- у найправішому проміжку добуток додатний;
- рухаючись уліво, знаки чергуються: — мінус, — плюс, — мінус;
- потрібен знак «», тобто мінус разом із самими коренями (нерівність нестрога).
Відповідь: .
Випадок
Якщо дискримінант від'ємний, коренів немає, і парабола не перетинає вісь — тричлен зберігає знак старшого коефіцієнта на всій прямій:
Тому, наприклад, нерівність виконується для будь-якого , а не має розв'язків.
Цей випадок часто трапляється в завданнях, де питають, за яких значень параметра нерівність виконується при всіх . Відповідь зазвичай зводиться саме до двох умов: і .
Типові помилки
- Плутають, де тричлен додатний, а де від'ємний. Малюй параболу — це надійніше за спроби запам'ятати правило.
- Не враховують напрям віток. При усі знаки дзеркальні.
- Чергують знак через кратний корінь. Парний степінь множника знак не змінює.
- Плутають круглі й квадратні дужки. Строга нерівність виключає самі корені, нестрога — включає.
- Вважають, що при розв'язків немає. Розв'язків немає лише для одного зі знаків; для протилежного розв'язком є вся числова пряма.