Квадратні нерівності. Метод інтервалів

Квадратна нерівність — це перший випадок, коли відповіддю стає не одне число й навіть не один проміжок, а їх об'єднання. Ключ до теми не алгебраїчний, а графічний: щойно ти уявляєш параболу й бачиш, де вона вище або нижче осі, відповідь читається з малюнка за кілька секунд. Метод інтервалів узагальнює цей самий підхід на добутки будь-якої кількості множників.

Знак квадратного тричлена

Розв'язати квадратну нерівність ax2+bx+c0ax^2 + bx + c \gtrless 0 означає знайти всі xx, при яких тричлен додатний (або від'ємний). Ключ — графік параболи y=ax2+bx+cy = ax^2+bx+c:

  • якщо a>0a > 0, вітки напрямлені вгору;
  • якщо a<0a < 0, вітки напрямлені вниз;
  • корені x1,x2x_1, x_2 (нулі тричлена) — точки перетину з віссю OxOx.

Між коренями і поза ними тричлен має різні знаки. Порухай корені й зміни знак нерівності:

Правило для віток угору

Якщо a>0a>0 і є два корені x1<x2x_1 < x_2, то: ax2+bx+c<0ax^2+bx+c < 0 між коренями (x1;x2)(x_1; x_2), а ax2+bx+c>0ax^2+bx+c > 0поза ними (;x1)(x2;+)(-\infty; x_1)\cup(x_2; +\infty).

Ці два випадки легко запам'ятати одним образом: парабола з вітками вгору «провисає» під віссю саме між коренями. Тому знак «менше» дає один проміжок (між коренями), а знак «більше» — два промені. Якщо у твоїй відповіді вийшло навпаки, перевір напрям віток.

Приклад 1 — квадратна нерівність

Розв'яжемо x25x+6>0x^2 - 5x + 6 > 0.

  1. Знаходимо нулі тричлена: x25x+6=0x^2 - 5x + 6 = 0, за теоремою Вієта x1=2x_1 = 2, x2=3x_2 = 3;
  2. старший коефіцієнт a=1>0a = 1 > 0 — вітки вгору;
  3. знак «більше» означає «парабола вище осі», тобто поза коренями;
  4. записуємо відповідь: x(;2)(3;+)x \in (-\infty;\,2) \cup (3;\,+\infty).

Перевірка: візьмемо x=0x = 0 (з відповіді): 00+6=6>00 - 0 + 6 = 6 > 0 ✅. Візьмемо x=2,5x = 2{,}5 (не з відповіді): 6,2512,5+6=0,25>06{,}25 - 12{,}5 + 6 = -0{,}25 > 0 — хибно ✅.

Метод інтервалів

Для добутку кількох множників (xx1)(xx2)(xx3)(x-x_1)(x-x_2)(x-x_3)\dots зручний метод інтервалів:

  1. Знаходимо корені й позначаємо їх на числовій прямій — вони ділять її на проміжки.
  2. У найправішому проміжку добуток додатний (усі дужки додатні).
  3. При переході через кожен простий корінь знак чергується.
  4. Вибираємо проміжки з потрібним знаком.

Крок 2 має просте пояснення: якщо взяти дуже велике xx, більше за всі корені, то кожна дужка (xxi)(x - x_i) додатна, отже й увесь добуток додатний. Далі рухаємося справа наліво: переходячи через корінь, рівно одна дужка змінює знак — тому змінюється й знак усього добутку.

Кратні корені знак не змінюють

Чергування працює лише для простих коренів. Якщо множник входить у парному степені, наприклад (x+3)2(x+3)^2, то при переході через x=3x = -3 знак не змінюється: вираз (x+3)2(x4)(x+3)^2(x-4) дає послідовність знаків «−, −, +», а не «−, +, −». Причина в тому, що квадрат невід'ємний завжди й знака добутку не псує.

Приклад 2 — метод інтервалів

Розв'яжемо (x+1)(x2)(x5)0(x + 1)(x - 2)(x - 5) \le 0.

  1. Корені: 1-1, 22, 55 — вони ділять пряму на чотири проміжки;
  2. у найправішому проміжку (5;+)(5;\,+\infty) добуток додатний;
  3. рухаючись уліво, знаки чергуються: (2;5)(2;\,5) — мінус, (1;2)(-1;\,2) — плюс, (;1)(-\infty;\,-1) — мінус;
  4. потрібен знак «\le», тобто мінус разом із самими коренями (нерівність нестрога).

Відповідь: x(;1][2;5]x \in (-\infty;\,-1] \cup [2;\,5].

Випадок D<0D < 0

Якщо дискримінант від'ємний, коренів немає, і парабола не перетинає вісь OxOx — тричлен зберігає знак старшого коефіцієнта aa на всій прямій:

Тому, наприклад, нерівність x2+x+3>0x^2 + x + 3 > 0 виконується для будь-якого xx, а x2+x+3<0x^2 + x + 3 < 0 не має розв'язків.

Цей випадок часто трапляється в завданнях, де питають, за яких значень параметра нерівність виконується при всіх xx. Відповідь зазвичай зводиться саме до двох умов: a>0a > 0 і D<0D < 0.

Типові помилки

  • Плутають, де тричлен додатний, а де від'ємний. Малюй параболу — це надійніше за спроби запам'ятати правило.
  • Не враховують напрям віток. При a<0a < 0 усі знаки дзеркальні.
  • Чергують знак через кратний корінь. Парний степінь множника знак не змінює.
  • Плутають круглі й квадратні дужки. Строга нерівність виключає самі корені, нестрога — включає.
  • Вважають, що при D<0D < 0 розв'язків немає. Розв'язків немає лише для одного зі знаків; для протилежного розв'язком є вся числова пряма.

Перевір себе

Розібрані приклади

Так виглядають задачі цієї теми в тренажері. Тут вони розібрані повністю — у самому тренажері числа в умові щоразу нові, а розв’язання відкривається після вашої відповіді.

  1. Приклад 1. Розв’язок квадратної нерівності

    Розв'яжіть (x+4)(x4)<0 (x + 4)(x - 4) < 0
    • А)(-4; 4)
    • Б)x < -4 або x > 4
    • В)розв’язків немає
    • Г)будь-яке x

    Відповідь: (-4; 4)

    Розв'язання: Між коренями x(4;4) x \in (-4; 4)
  2. Приклад 2. Знак тричлена в точці

    Який знак має f(x)=x2+3x4 f(x)=x^2 + 3x - 4 при x=6? x=-6?
    • А)додатне
    • Б)від’ємне

    Відповідь: додатне

    Розв'язання: f(6)=(6+4)(61)=14f(-6) = (-6 + 4)(-6 - 1) = 14
  3. Приклад 3. Кількість цілих розв’язків

    Скільки цілих чисел задовольняють (x+5)(x+1)0? (x + 5)(x + 1) \le 0?

    Відповідь: 55

    Розв'язання: x[5;1]5x \in [-5; -1] \Rightarrow 5 цілих